Ви можете відразу перейти до опису методики, але тут, спершу, я почну з особистої історії. Усі ми знаємо, скільки зусиль потрібно для того, щоб навчити малюка читанню. Купуємо настінні плакати з абетками, шукаємо барвистих книжок із веселими віршиками про літери, наважуємось довірити навчання іграшковим навчальним комп’ютерам з Китаю.

Та часто все марно — навіть якщо нам і вдається зацікавити сина чи дочку буквами, для читання складами цього не достатньо. Варто лише написати простеньке слово, як малюк починає плутатись. Виявляється, що склади читаються зовсім не так, як звучать літери у алфавіті. От і виходить, що простеньке «миша» дитина читає як «ем-и-ша-а».

У мене було саме так

Вчу сина: «„Б“ і „А“ — це „БА“, „М“ і „А“ — це „МА“. Тоді що буде, якщо написати „Л“ і „А“?». «Ли-А!» — відповідає чадо. Намагаюся згадати, як вчили мене. О, голосні і приголосні! Розбираємо їх, плутаємось, дехто плаче, але таки вивчаємо. Чомусь це не допомагає. Згадую, що за традиційною методикою мені самому вчитися було нелегко. Захоплююсь тими, у кого більше терпіння і здібностей, але я тоді просто закинув спроби до кращих часів.

Вже легше віддати дитину на курси раннього розвитку, найняти особистого педагога, а то й дотерпіти до школи. Але ж у школі на співбесіді перевіряють техніку читання... І чи справді так легше?

У чому секрет?

Дійсно можна довіритись педагогам, знайти хорошого ой як нелегко, але збережені власні нерви вартують коштів і часу, що йдуть на навчання і пошуки. Чим не пожертвуєш заради дитини. Щоправда, навчання може розтягнутися надовго, а методика виявитись неефективною або й навіть шкідливою. Приміром, прийнята у початковій школі методика розвитку фонематичного слуху, за новітніми дослідженнями вчених, здатна притлумити творчі здібності дитини, ба більше, вона руйнує природній для діток звуковий слух. Докладніше про це.

Спитайте у будь-якого малого: «як починається слово „маска“?». І у відповідь почуєте цілком резонне: «ма!». Ми звичайно можемо наполягати, і повторювати вивчене потом і кров’ю в дитинстві «ммммм», але чи бажаємо ми додаткових труднощів своїй дитині?

Їх у навчанні зазнають практично всі європейські діти без винятку. Деякі малі при цьому здатні відносно швидко зрозуміти заплутану логіку дорослих. Але у доволі великої кількості дітей з’являється стійка неспроможність читати, так звана легастенія. За статистикою, в Україні легастеників 3% від загального числа всіх учнів, в Німеччині 6%, в ​​Англії, у Франції і в Америці — понад 8% — практично кожна дванадцята дитина.

І все ж вивчити дитину читати легко. В Японії, де кожен письмовий знак позначає не фонему, а звук, легастенія відсутня. До того ж після швидкого оволодіння рідною писемністю японські діти дуже легко розуміють умовну природу європейських букв. Настільки ж легко й швидко опановують вони й англійську, приміром, писемність.

Варто не заважати дітям у їх природному сприйнятті слів і звуків. Про це нижче.

Того літа мені пощастило. Я натрапив на російський «Ребус-метод» в мережі і замовив собі навчальний зошит. Все було добре, але з малим ми говорили українською і він трохи плутався. Тут хочеться змахнути чарівною паличкою, щоб вдумлива переписка з автором, довга осінньо-зимова робота із адаптації методики, з урахуванням усіх мовних особливостей, «прочісуванням» словників на предмет специфічних за будовою знайомих малечі слів-понять та вишиковуванням їх у чітку структурну послідовність, виглядала чарами. Так чи інакше, перша версія була готова, і навесні син вивчився читати. Дружина була в захваті.

«Ребус-метод» — це усна гра

Аби зрозуміти звуковий принцип нашої гри, слід всі наведені завдання виконувати вголос, гучно й ритмічно (як у відео-ролику на початку сторінки). Дитина ще не вміє читати і літер не знає, а отже здатна орієнтуватися лише на вголос вимовлені звуки й слова.

У нас всього два правила:

1. Від слова ми беремо лише його початок — перший звуковий склад.

Зайвими будуть докладні пояснення. Усе що слід зробити, це розбірливо й ритмічно, ніби віршики, продемонструвати малюкові кілька прикладів:

Маска — МА
Вафля — ВА
Кошик — КО
Ложка — ЛО
Листя — ЛИ
Лійка — …

Тут можна ненадовго призупинитися, запрошуючи дитину пограти. Але зволікати не слід, і ми продовжуємо:

… ЛІ
Ремінь — РЕ
Келих — …
Око — О
Їжа — …

Можна погратися словами, а можна й іменами:

Ваня — ВА
Таня — ТА
Соня — СО
Тоня — ТО.
Ігор — І
Уля — У

П’ять хвилин веселих тренувань минуло і учень готовий до другого правила:

2. З декількох слів гучно й ритмічно вимовлених вголос одне за одним, ми виділяємо лише їхні початки — перші склади — і дослухаємось, яке нове слово у нас вийшло.

Так само без пояснень ми читаємо віршик:

Маска-маска — МА-МА
Кошик, ложка — КО-ЛО
Кактус-шапка — КА-ША
Маска-шапка — МА-...
Вафля-заєць — ВА-...
Кошик-заєць — …

Подумаєш два слова! Втримаймо відразу три!

Кошик-робот-вафля — КО-РО-ВА
Кошик-робот-напій — ...
Кактус-листя-напій — ...
Дим-тигр-напій — …

Виявляється можемо і три! З чотирма буде складніше, їх в пам’яті важко втримати й шестирічкам:

Півень-рак-місяць-дах — …
Бантик-рак-бантик-нитки — …
Ангел-напій-напій-сито — …
Бантик-танк-ремінь-яблуко — …

Важко. Діти забувають слова, плутаються, намагаються вгадати. Дається взнаки брак концентрації уваги, невміння зосередитись. Можна було б зупинитися на розвитку цих якостей і продовжити тренування. Та облишмо це і допоможемо їм картинками. Вони слугуватимуть зоровою опорою:

Із появою зорових образів починається процес справжнього читання. Ми ще не читаємо по літерах, але вже читаємо! Скільки це у нас забрало? У десять вклалися.

Ні, це не все

Повна методика передбачає зайняття протягом декількох тижнів, а для когось і пари місяців. Це нормально. Щоб закріпити все, моєму синові як раз два місяці вистачило. Перехід від читання картинками до читання по літерах легко здійснюється на наступних уроках:

Чому «Ребус-метод» класний?

• Дитина швидко навчається. Перші результати вже зараз. Є чим похвалитися, є за що похвалити. Навчання не потребує надмірних часових витрат, і у малюка точно залишиться час побігати на вулиці і погратися вдома.
• Швидкий прорив від «Би-А» до «БА». «Миша» — це «ми — ша», а не «ем — и — ше — а». Не треба витрачати зайвих нервів на багатогодинні пояснення. У процесі гри все відбувається саме собою. Нерви здорові. Ваші та вашого малюка.
• Дитина максимально самостійна. Дочка чи син можуть гратися наодинці з комп’ютером, а у вас є час для себе. Щоправда, гратися разом веселіше й ефективніше. Гарний привід побути вдвох, разом переживаючи радісні миті пізнання. А самостійно ваша дитина загадуватиме ребуси усім своїм друзям та родичам. Важко відмовити.
• Зрозумілий кожному. Нічого не треба пояснювати. Роль вчителя у «Ребус-методі» зводиться до простих дій. Жодних довгих пояснень, жодних підготовчих етапів. Нема потреби робити з навчання розвагу, тільки б зацікавити дітей. Вони достатньо захоплені самим процесом читання і цей процес їм подобається.
  Коментар автора методики Лева Штернберґа.

  При навчанні дітей читання за допомогою «Ребус-методу» дітям не треба давати якихось окремих теоретичних пояснень. Слід просто показати дітям картинки і назвати їх звучання. При цьому не обов’язково ділити звуки (наприклад «МА», «МУ», «МЯ», «МЮ») на букви / фонеми, з яких вони складаються («М», «А», «У», «Я», «Ю»). Не треба пояснювати різницю між звуками, буквами і складами. Не треба говорити про голосні та приголосні. Не треба класифікувати приголосні як тверді або м’які, як дзвінкі або глухі. Усі ці умовні поняття і узагальнення жодною мірою не допомагають дитині ані запам’ятати літери, ані зрозуміти механіку читання. Я виходив з того, що в деяких країнах люди взагалі не ділять звуки на голосні і приголосні, на м’які і тверді, однак читати вивчаються, причому швидше і краще, аніж у Європі. Усю теорію дитина встигне вивчити потім. Коли навчиться читати.

• Досвід років. Українському «Ребус-методу» вже кілька років, але сама методика народилася десятиріччя тому. Автор методики «відкатав» її на поколіннях діточок, а за допомоги німецької локалізації успішно навчав не тільки дітлахів, а й неписемних імігрантів.
• Розвиває слух, відчуття ритму, концентрацію уваги та мовлення. Після занять батьки відзначають прогрес у мовленнєвих навичках своїх дітей. Граючись вдвох, ви спонукаєте дитину говорити чіткіше. Не раз згадують, що дитина після навчання легко та безпомилково розбирає на слух те чи інше слово по окремих літерах. Загадуючи ребуси вам, вона стежить, чи розуміють її, старається бути почутою.
• Прорахована складність. Навантаження зростає поступово, дитина не перенапружується, щоразу долаючи трошечки вищий щабель складності, а отже й цікавості. І вам не треба докладати зусиль, намагаючись зацікавити її грою.
• Продуманий курс. Подарункові уроки базового курсу «Я починаю читати» — достатня база для того, щоб отримати початкові навички читання. Базовий курс доповнюється розширеним курсом «Я читаю!» і містить все для того, щоб читати щоразу складніші й складніші слова. Розпочавши зараз і регулярно займаючись, вже в районі 13 ваша дитина легко читатиме слова на кшталт «молоко», «дорога» чи «банани».
• Рекомендації професіоналів. Автор методики заручився схвальними відгуками професійних педагогів. Місцевими вчителями та логопедами готуються відповідні висновки щодо української її локалізації. Тим часом чимала частина нових учнів приходить на сайт за порадою вихователів, вчителів молодших класів та й просто своїх друзів.
  А ось один з експертних висновків.

  З рецензії Експертної ради комітету з освіти Санкт-Петербурга:

  Запропоновані матеріали являють собою добре організовану компілятивну методику в ігровій та логіко-конструкторської області на базі традицій розвитку пізнавальних здібностей і навчання читання дітей дошкільного віку. Особлива цінність методики полягає в інтеграції та спрямованості на розвиток різних умінь і здібностей дитини: компоненти логічного та асоціативного мислення, сприйняття, творчої уяви, креативності, фонемо-фонетичного слуху. У методиці враховані і відповідним чином використані елементи психо-лінгвістичного синтезу і добудовування вікової лінгвістики і психології мовного розвитку. Можливо застосовувати методику в різних видах: як індивідуальне, факультативне і самостійне навчання у групах й підгрупах, а так само для індивідуалізації навчання через повторення і через різні варіації навчального матеріалу.

  Без сумніву, пропонована методика цікава для практики, і може бути використана в рамках дошкільної програми як додаткова методика розвитку мови і навчання читання. Звертає на себе увагу творчий і екологічний підхід, педагогічно осмислена ідея і особистісно орієнтована позиція автора.

Тепер за методикою вчиться багато діток. Багато хто вже давно закінчив і читає. Відтоді, враховуючи досвід батьків випускників, я зробив чимало удосконалень.

Для того, щоб отримати подарунковий доступ до складеного за «Ребус-методом» курсу «Я починаю читати», зареєструйтесь вгорі цієї сторінки, вказавши своє ім’я та і-мейл. На вашу електронну пошту буде надіслано ваш особистий пароль для доступу до подарункових уроків, і ваша дитина почне вчитися вже зараз.